УРОК 53
5 квітня
Урок позакласного читання. Андрій Кокотюха. «Гімназист і Чорна Рука»УВАЖНО ОПРАЦЮЙ МАТЕРІАЛИ, ЩО ТОБІ ПРОПОНУЄ ВЧИТЕЛЬ
17 листопада, відомий український письменник та журналіст
Андрій Кокотюха святкував свій ювілей – 50 років. Андрій Анатолійович —
за освітою журналіст, а в реаліях письменник, сценарист і критик.
Його називають “Золотим письменником України”, адже він став володарем численних премій та нагород. Кокотюха відомий своєю надзвичайною продуктивністю - він написав вже понад 60 художніх та публіцистичних книг. У 2009 році він зробив одну зі своїх найвідоміших заяв, що якби йому більше платили, то "теоретично він міг би писати по одному роману щомісяця". Книжки А. Кокотюхи виходили і далі виходять практично в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу. Він постійно співпрацює з найбільш популярними українськими газетами, журналами, телеканалами, інтернет-виданнями.
1.Переглянь відео за посиланням
https://www.facebook.com/1366852629996612/videos/708848716502839
2. Напиши конспект Андрій Кокотюха (НАДІШЛИ ВЧИТЕЛЮ НА ОЦІНКУ)3. УВАЖНО ознайомся із сюжетом твору
Книга варта уваги. Детектив «Гімназист і Чорна Рука» став переможцем топу БараБуки 2016 в категорії «Підліткова книжка року».
Автор пообіцяв продовження, тож чекаємо!
Книга «Гімназист і Чорна Рука» сучасний, пригодницько-детиктивний роман. Головними героями якого є дванадцятирічний гімназист Першої зразкової гімназії – Юрко Туряниця, його друзі восьмикласники, шантажист гімназистів Чорна Рука, відставний капітан міліції Назар Захарович Шпиг, колишня акторка пані Добрянська, її правнук Олесь – боєць АТО, дівчинка Ліззі і звичайно англійській бульдог на прізвисько – Джентльмен, також працівники поліції, приватних охоронних фірм, різні декласовані елементи. Сюжет розгортається на тому, що Чорна Рука, тероризує гімназистів і вимагає грошей за мовчання. Чорна Рука таємно шантажує учнів класу, де вчиться Юрко Туряниця, погрожуючи розголосом їхніх маленьких особистих таємниць і не зразкової поведінки у разі невиконання умови отримання грошей. Тож Юрко як і інші однокласники приносить гроші і залишає їх у призначеному місці, випадково натикається на труп у калюжі крові, знаходить бульдога, знайомиться зі Шпигом, і поринає у вир подій. Крім цього, у романі багато Києва, і він буде цікавий не тільки киянам, а й тим, хто хоч раз був у нашій столиці. У пригодницькій манері зображено переміщення гімназиста містом, опис вуличок і районів міста. Під час читання Вас захопить пригода Юрія Туряниці, про те, як він наче справжній детектив викриває хто з однокласників виявився Чорною Рукою, як Юрко у якості помічника приватного детектива – пана Шпига допомагає розкрити справжній злочин, повернути пані Добрянській втрачений артефакт, що в свою чергу дозволяє витягти з в’язниці невинуватого Олеся Добрянкського.
У романі порушуються теми моралі, честі, гідності. Добро перемагає. Справжнє хлопчаче чтиво! Книжка читається легко – на одному подиху.
4. ВИКОНАЙ ТЕСТ за посиланням
УРОК .... ДАТА: .....
1. Уважно переглянь відео Біографія Григора Тютюнника
· Перегляд відео про життя і
творчість М. Стельмаха
https://www.thinglink.com/scene/1391665670919290882
· ЗАПИШИ В ЗОШИТ
Літературна гра «Вірю-не вірю» Записувати питання та + ЧИ -
1. М. Стельмах народився на Полтавщині? ( )
2. Письменник походив із заможної родини? ( )
3. Михайла одразу прийняли до другого класу, оскільки добре читав ( )
4. Письменник збирав народні пісні? ( )
5. Збірка поезій називалась «Добрий вечір»? ( )
6. М. Стельмах брав участь у Першій Світовій війні ( )
7. Працював військовим кореспондентом? ( )
8. Літературну діяльність М. Стельмаха високо оцінив П. Тичина? ( )
9. Написав роман про українське село «Велика рідня»? ( )
10 У романах «Дума про тебе» та «Чотири броди» вперше заговорив про
український голодомор 1932-1933 р ( )
11 Був удостоєний премії імені Лесі Українки? ( )
12 Його син, Ярослав Стельмах, написав твір «Федько-халамидник»? ( )
Робота над текстом твору
·
Слово вчителя
Надійшла весна. З далекого вирію повертаються птахи. Ось летять ключем горді птахи, провісники весни – лебеді. Летять низько-низько над хатою, тому маленькому Михайликові здається, що вони «струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів». Хлопчикові теж хочеться полетіти за чудесними птахами. «А віща скрипка і срібний відгомін бринять, єднаються над моїм дитинством, піднімають на крила мою душу, забирають її в нерозгадану далину. І хороше, і дивно, і радісно стаємені, малому, у цім світі », - так згадує дитинство Михайло Стельмах.Повість «Гуси-лебеді летять» переносить нас у дитинство письменника, яке пройшло в подільському селі Дяківці, неподалік від річки Південний Буг, що несе свої води у Чорне море. Власне дітище Михайло Стельмах присвятив батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу: «Моїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу з любов’ю і зажурою».
·
Проблемне питання
·
Чому автор назвав свою повість
«Гуси-лебеді летять»?
·
Екскурс у минуле «Україна на
початку 20-х років ХХ століття
Дійшовши свого полудня віку, Михайло
Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство. Роботу над нею
письменник датував 1963 – 1964 роками. Проте спогади про все, що було відчуто і
пережито в ранні літа, які поминули в селі Дяківці, пам’ять про рідних і односельців,
про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно.
Отож, у 1966 році з’явилася ще одна
автобіографічна повість „Щедрий вечір”, у якій знову ожили добре знайомі
читачам герої попереднього твору. Цю повість М.Стельмах присвятив своїм батькам
– „з любов’ю і зажурою”.
·
Події, які відображені у творі
Події у повісті М.Стельмаха відбуваються в Україні на початку 20-х роківХХ
століття.
Тільки-но відлютувала громадянська
війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові
стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи, військо Пілсудського. У лісах ще
блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастьян називає бандитами. З
Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною, - там голод. Про голод у
південних селах говорять дядьки у своїх стихійних „політбесідах”, згадуючи і
про підступну „багряницю”, Антанту, розруху. „Робот панам” вони вже дали –
поміщицькі маєтки , економії розгромлено. Незаможники тепер ведуть суперечки
про землю, їм нарізають ділянки з колишнього панського поля.
ЗАПИШИ в ЗОШИТ
·
Ідейно-тематичний аналіз повісті (тема, ідея,особливості)
Тема повісті: зображення життєвої долі
українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства.
Ідея: автор закликає уміти бачити красу,
любити рідну землю, „щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не
журились”.
Особливості твору: розповідь від першої особи;
автобіографічність; символічний образ гусей-лебедів; зв’язок з народознавством;
наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками,
поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минулу
життя інших героїв).
Робота з текстом І розділу
·
Вступне слово учителя
Повість розпочинається хвилюючою
картиною: „прямо над нашою хатою пролітають лебеді”. Лебеді на білих крилах
приносять весну і життя. Щоб повернути лебедів, Михайлик хоче стати чародієм.
Замислюється над „таємничим словом”, а навколо „починає кружляти видіння казки,
її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебеді, що на своїх крилах
виносять з біди хлопця”.
·
Сюжет І розділу
Розповідь діда Дем’яна про ключі, що
є у сонця, якими воно „відімкне землю”. Незадоволення матері поведінкою
Михайлика. Бабуся і онук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду
під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастьяном.
Розповідь про життя дядька Миколи. Читання дядьком Миколою листа від батька, у
якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передає низький уклін усім родичам.
Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. До нього залучається і
Петро.
· Бесіда: УСНО ДАЙ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ
1. Як розпочинається повість? Знайдіть елементи казковості на початку повісті.
2. З якою метою хлопчик хоче стати чародієм?
3. Що сказав про приліт лебедів дід Дем’ян?
4. Які ключі має сонце? Як йому вдається ними відмикати землю?
5. У яких краях хочеться побувати Михайликові?
6. Чому хлопчик не може піти в ліс?
7. З якою метою Михайлика відправили в церкву? Чим він був вражений?
8. Доведіть, що однокрила качка уміла розбиратися в людях.
9. Прокоментуйте слова дядька Себастіяна: «Найшов забавку! Краще було б,
дитино, аби ні ми, ні ви не знали цих забавок».
10 Отже, про що розповідається в першому розділі?
11. Визначте тему, ідею та основну думку першого розділу повісті. ЗАПИШИ В ЗОШИТ
За Тема: відображення приходу весни. Її вплив на життя селян; знайомство з Михайликом, його родиною.
Ідея: возвеличення краси природи; вміння
іі розуміти і цінувати.
Основна думка: дитинство – вік, коли
формується майбутня людина, і тому так важливо навчити її любити, розуміти і
цінувати довкілля.
Опрацювання ІІ розділу повісті
· Бесіда: УСНО ДАЙ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ
· Через що Михайлик не вважав себе ледачим?
2. Якими художніми творами захоплювався
хлопчик?
3. За що батько хвалив Михайлика?
4. Як Михайлик ставився до того, хто
зневажав селянина?
5. Яким насінням була „багата” мати
хлопчика?
6. Якою у творі зображена
жінка-жебрачка з сином?
7. Чому Михайлик не пожалів насіння для хлопця-жебрака?
З Тема: зображення Михайлика, який прагнув отримати книгу для читання, навіть якщо для цього необхідно було потайки взяти у матері гарбузового насіння.
Ідея: возвеличення любові до читання, до
людини, яка потребує підтримки, допомоги ( жебраки); засудження жадності,
підступності.
Основна думка: лише той вартий поваги серед
людей, хто розуміє їх і допомагає їм.
СФОТОГРАФУЙ УСІ ЗАПИСИ ТА ВІДПРАВ УЧИТЕЛЮ
ДЗ: читати далі повість
УРОК 16. ДАТА: 11 листопада 2020
ТЕМА: Т. Шевченко «Як умру, то поховайте…» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.
ПЛАН УРОКУ:
1.Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду за питаннями ( УСНО)• Що вам відомо про поезію як літературний жанр? запиши в зошит визначення Поезія(Поезія (гр. poisis — творчість) — 1) Словесна художня творчість; мистецтво художнього відображення дійсності в словесних образах. 2) Твори, написані віршами, ритмізованою мовою; протилежне — проза. 3) Окремий твір, написаний ритмізованою мовою; вірш)
( УСНО)
• Які поетичні твори ви знаєте?
• До якого роду художньої літератури належать поетичні твори? (Лірики)
• Назвіть художні засоби, які митці слова найчастіше застосовують у своїх творах.
• В яку історичну епоху жив і творив Т. Шевченко?
• За що Т. Шевченко переслідувався царською владою?
• Хто такі були революціонери? Чи можна Т. Шевченка назвати революціонером?
• Чому письменник обрав шлях бунтарства?
• Через що Т. Шевченко називають Кобзарем?
• Поясніть етимологію слова «Кобзар», зробіть його словотворчий аналіз.
V. Основний зміст уроку
«Заповіт» — вершина громадянської лірики поета.
В. Смілянська
«Заповіт» — коротке програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь…
Г. Нудьга
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Т. Шевченко
1. Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.
У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте
Мене…
Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:
…вставайте, кайдани порвіте.
Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року
ПРОСЛУХАЙ ЗА ПОКЛИКАННЯМ
«Заповіт» прослуховування поезії
3. Особливості виразного читання твору «Заповіт». Як необхідно читати таку поезію?
Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. В міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок — різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, вимовляти цей звук з деяким притиском. Заключні чотири рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.
ЗАПИШИ В ЗОШИТ.
Сфотографуй (тема, ідея, основна думка, жанр,художні особливості твору)
4. Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.
5. Ідея: віра поета у світле майбутнє України.
6. Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених ожна тільки революційним шляхом.
7. Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.
Тлумачення слова «заповіт»: а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).
8. Композиція.
За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об’єднані в одну гармонійну цілість.
Експозиція:
Як умру, то поховайте…
На Вкраїні милій…
Зав’язка:
Як понесе з України
Кров ворожу.
Кульмінація:
…Вставайте,
Кайдани порвіте.
Розв’язка:
І мене…
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
9. Сюжет.
Це розвиток-переживання ліричного героя про долю народу. У розгортанні сюжету можна виділити три частини, пов’язані між собою за допомогою інтонацій.
Перші слова «Заповіту» вражають своєю граничною простотою, навіть буденністю. Тут нема і сліду «декларативності». Поет від імені ліричного «Я» висловлює свою останню волю.
Неначе батько зібрав синів перед смертю і лагідно, спокійно, без жалю і зітхань, як колись загадував їм чергову роботу, нині просить з ледь помітною журбою поховати його, як годиться.
Але в цій простоті — глибина думки і образу. Кількома звичайними словами намальована ціла картина.
Разом із собою поет силою поетичного слова підняв своїх читачів на таку височінь, звідки вони оглядають Україну від краю до краю, відчувають себе господарями цієї краси, цієї величі і усвідомлюють співгромадянську відповідальність за долю рідної Вітчизни.
Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани,— бо вони — свідки «козацької слави». Бути похованим «на могилі» — означає знайти останній притулок на козацькому кургані і розділити участь оборонців рідного краю. Тому початок поезії свідчить про невіддільність постаті поета від України.
У двох наступних парах строф поет уже думає не про себе, не про свою смерт, а думає і турбується за долю рідного народу, його майбутнє. Відчувається хвилювання автора: рядки тут більш енергійні, поривчасті, з недомовленостями. Якщо станеться так, що Дніпро «понесе з України у синєє море кров ворожу…», тобто коли будуть знищені усі кати його народу, а трудящі стануть вільними і щасливими, він готовий полинути з вдячності до бога і молитися йому, а значить, і вірити в нього.
Пов’язавши перші дві строфи з третьою словом «поховайте», Шевченко звертається до рідного народу з наказом-порадою революційного повалення існуючого ладу:
…вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Рядки ці — вибух пристрасті поета, його найзаповітніше бажання, здійсненню котрого він віддав усі сили і помисли. Це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Вмираючи (як він думав) і не встигнувши побачити свій народ вільним, він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія. Поет-трибун прямо говорить народові, що порвати кайдани неволі (символ соціального і національного гніту) можна тільки шляхом збройної боротьби, в котрій проллється кров. Але це буде справедлива війна: епітети «вража зла кров» вказують прямо, що йдеться про тиранів-царів, панів-кріпосників та інших гнобителів трудящих. Інакше пани ніколи не віддадуть своєї влади.
Закінчується «Заповіт» дуже оригінально. В останній строфі особисті й громадянські мотиви зливаються в один. Після емоційного спалаху-заклику відчувається спад напруження і перехід до інтимного світу поета, його мрій. Непохитно вірячи, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю, вольну, нову».
У от у цьому прекрасному суспільстві, за яке боровся і страждав поет, нехай не забудуть його. Хай інколи мати-Вітчизна згадує «незлим тихим словом» свого вірного сина. Це друге його особисте прохання. І дуже скромне. В одному з варіантів було «тихим добрим словом», але поет замінив «добрим» на «незлим».
10. Обговорення змісту поезії за питаннями.
• Що є заповітом? Для чого його складають?
• Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?
• З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?
• Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?
• Якою поет змальовує Україну? («Степи широкі», «лани широкополі», Дніпро, кручі) Про що мріє Т. Шевченко?
• Хто були ворогами українського народу?
• Яких страждань зазнав простий люд?
• До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.
• Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю? Чому?
• Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.
• Яке останнє прохання поета?
• Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?
11. Художні особливості твору.
Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».
Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».
12. Додатковий матеріал.
«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».
«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.
Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.
Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.
Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.
Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні і багато хто за її межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому. У чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна відповідність музики ідеї поезії.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
ВИКОНАТИ ПИСЬМОВО
Не забудь сфотографувати та надіслати вчителю
1. Виконання тестових завдань
1. Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:
а) неподалік від вишневого садка;
б) серед степу широкого;
в) в мальовничому місті.
2. Вкраїну поет називає:
а) милою;
б) коханою;
в) рідною.
3. Яка річка згадується в поезії?
а) Дунай;
б) Ока;
в) Дніпро.
4. «Заповіт» — це заклик-звернення Т. Шевченка до народу:
а) постійно читати твори;
б) повстати проти самодержавства;
в) цінувати красу української природи.
5. Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю… окропіте»:
а) долю;
б) волю;
в) серце.
6. За яких умов поет «полине до самого бога»? Якщо:
а) проллється кров ворожа;
б) буде на це згода народу;
в) він відчує власну слабкість.
7. «Заповіт» Т. Шевченка написав 25 грудня 1845 р.:
а) на Аралі;
б) в Переяславі;
в) у Києві.
8. Німецькою мовою «Заповіт» Т. Шевченка здійснив переклад:
а) П. Грабовський;
б) І. Франко;
в) Леся Українка.
9. Мелодія до «Заповіту» Т. Шевченка належить:
а) М. Лисенку;
б) Б. Лятошинському;
в) Г. Гладкому.
10. «Заповіт» Кобзаря перекладено більше як на… мов народів світу:
а) п’ятдесят;
б) шістдесят;
в) сорок.
11. Т. Шевченко під час подорожі по знедоленій Вкраїні чув відгомін спалахів селянських повстань, проїхавши сотні сіл:
а) Полтавщини і Київщини;
б) Сумщини і Чернігівщини;
в) Харківщини і Львівщини.
12. За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т. Шевченка — це лірика:
а) філософська;
б) політична;
в) громадянська.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
VІІ. Підсумок уроку
«Заповіт» Тараса Шевченка — це програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у світовій поезії, з яким він звернувся до сучасних йому і всіх наступних поколінь народу. Тому він став у центрі його творчості, і «гідно увінчує той стан духовного зростання Шевченка, який дістав у літературі назву періоду «трьох літ»… є неначе епілогом до поезії 1843–1845 років». До 1845 року історія української і всеслов’янської поезії не знає такого недвозначного заклику до боротьби проти царизму. Він вів за собою народ до вершини матеріального і культурного життя. Слід, залишений «Заповітом» Шевченка у духовному житті нашого народу, не має аналогій.
ІХ. Домашнє завдання
Прочитати про життєвий шлях (у підручнику УЛ 7кл) А. Чайковського, знати зміст І, ІІ частин твору «За сестрою».
ТЕМА: Т. Шевченко «Тополя». Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності ТЛ: балада, метаморфози, ідея.
ПЛАН УРОКУ:
1. Бліц-опитування "Що я знаю про Шевченка" (відповіді записати, фотографуємо, надсилаємо вчителю)
1. Назва села, у якому побачив світ майбутній поет (....)
2. Хто сказав про малого Тараса : "Він не буде людиною абиякою, з нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо" (....)
3. Яку важливу роль відіграв Петербург у житті Тараса Григоровича (.......)
4. У якому закладі вчився Шевченко, отримавши волю (.....)
5. Назва книги поетичних творів Т.Г.Шевченка ("Кобзар")
6. Назва гори, на якій поховано великого Кобзаря. (......) Де ця гора знаходиться ? (....)
2.Опрацювання теорії літератури (вдома читали теорію підручника)3. ВИВЧИ
Балада - невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну або історичну тему з напруженим сюжетом Особливості : - реальне часто поєднується з фантастичним; - невелика кількість персонажів; - відсутні деталі події; - стислість у викладі матеріалу; - "магічна" музичність Метаморфоза - перетворення Романтичний герой - герой романтичного твору, який страждає від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний : красивий зовнішньо і внутрішньо, діє відповідно до своїх ідеалів,жертвує собою в ім'я цих ідеалів, людей та суспільства |
Усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники всіх часів і народів. Так на грунті народної пісні, думи й балади виріс поетичний геній Т.Шевченка. Свою творчість Тарас Григорович почав саме з балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. Першою баладою була "Причинна", а далі - балада "Тополя", яка ввійшла в перше видання "Кобзаря". Пізніше були "Утоплена", "Лілея", "Русалка". А ми звернімося до балади "Тополя". В народі це красиве дерево символізує жіночий образ, уособлює красу, сумну дівчину, нещасливу. Часто дівчат порівнюють із тополею: гарна, як тополя; струнка, як тополя; висока, як тополя; самотня, як тополя в полі. У творі « Тополя» це дерево символ самотності, туги, вірності
5.Ознайомся зі змістом балади засобами різних видів мистецтва :
6.Прослухай за покликанням
7. Переглянь за покликанням мультфільми українською (За поемою Т. Шевченка, виконує Н. Гура)
Тополя (1996)
Словникова робота
• Чабан — пастух;
• билина — травина;
• білим світом нудить — сумує; не знає, де себе подіти;
• нищечком — таємно;
• старий жде зі старостами — прийшов свата¬тися;
• чини — роби;
• зіллячко — трава, ліки, отрута;
• каламар — чорнильниця.
УВАЖНО прочитай та УСНО дай відповіді на питаннями :
- Із героїнею балади відбулася метаморфоза. Чому саме в тополю , а не, скажімо, у вербу чи березу ? (бо тополя є символом рідної землі, символом дівочої вірності, краси)
- Яке значення має пейзаж на початку твору ?
- Опишіть зовнішність героїні балади або знайди портрет.
-Про що свідчить такий портрет ?
- Як Тарас Григорович описує щирість почуттів молодят ?
- Яких страждань зазнала дівчина, коли козак залишив її ?
- Чому мати була схвильована за долю дочки ?
- Для чого мати вирішила видати дочку за багатого й одиноко старого ?
- Як до цього поставилася дівчина ?
- Чому вона звернулася до ворожки ? Чи належить ворожка до представників нечистої сили ?
- Які риси характеру притаманні героїні ? (вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність) ?
Робота з текстом балади:
Дослідження приналежності "Тополі" до жанру балади
В "Тополі" наявні всі ознаки балади. Де ще ми зустрічали тополю?
1. Наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння)
2. Кількість дійових осіб (невелика)
3. Магічність числа "3" (героїня тричі п'є зілля ворожки)
4. Первісні вірування людей (віра в можливість переселення людської душі в рослину)
Дослідження художніх особливостей балади :
Метафори ("вітер виє, гуляє...", "море синіє", "серце ниє", "серце знає", "брови полиняють" та ін.)
Епітети ("біле личко"," карі оченята", "щира правда" та ін.)
Порівняння ("поле, як те море", "одна, як сирота", "воркує. як голубка без голуба" та ін.)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Письмово дати відповідь на питання Чому, на вашу думку, Т.Г.Шевченко перетворив свою героїню на Тополю, а "не дав їй померти " через нещасливе кохання ? Що він хотів ствердити цим перетворенням ? (відповідь записати, фотографуємо,надсилаємо вчителю)
УРОК 14. ДАТА: 4 листопада 2020
ТЕМА: Т. Шевченко Життєпис поета (викуп з неволі, навчання в Петербурзькій академії мистецтв, збірка «Кобзар Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі («Мені тринадцятий минало…»).
ПЛАН УРОКУ:
1. Обов`язково уважно переглянути 2 відео
Обличчя української історії. Тарас Шевченко
2. Написати конспект (головне про Шевченка з відео)
УРОК 13. ДАТА: 2 листопада 2020
ТЕМА: І. Франко «Захар Беркут». Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті. ТЛ: історична повість.
ПЛАН УРОКУ:
·
У чому ж сила
тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони
поступаються монголам?..
· Складання формули «Сила тухольців» Сила тухольців = непереможний дух + вірність рідній землі + патріотизм + віра в перемогу.
Читаючи твір І. Франка, не можна не захоплюватися
тухольцями, їхнім непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Для боротьби з
монголами тухольцям необхідно було мати єдність, згуртованість, віру – запоруку
перемоги. А найголовніше – любити свою землю, бути її великими
патріотами.
· Яка і для чого проводилася церемонія Захаром Беркутом перед початком проведення копних зборів? «Потім устав із свого місця найстарший у зборі, Захар Беркут, і повільним, але твердим кроком виступив під липу і, доторкнувшися її рукою, наблизився до пливучої з її коріння нори і, припавши на коліна, помазав собі нею очі й уста. Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при таким важкім ділі, як народна рада. Потім він сів на підвищенім місці, звернений лицем до народу, тобто до східної сторони неба».
o
Якою ви уявляєте
громаду Тухлі? Як про неї сказано у творі?
«Мов одна душа стояла тухольська громада дружно в
праці і вживанні, в радощах і горі. Громада була для себе і суддею, і
впорядником у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа —
громада сама, вся і завсіди, бачно берегла своє добро. Бідних не було в
громаді, земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли
стояли завсіди отвором для потребуючих».
·
Через що виникли
непорозуміння між тухольською громадою і Тугар Вовком?
«...Він почав тепер чинити тухольцям усякі пакості».
«За що спираєш дорогу?», «...вівчарі, голосячи сумну вість, що боярські слуги
зганяють їх із найкращої громадської полонини», «...боярин відмірює і
запальковує для себе величезний кусень найкращого громадського лісу», «...казав
убивати тухольську худобу...», «...одного громадського лісничого... велів
прив’язати до дерева і сікти терновими різками мало що не на смерть».
·
Про що свідчить опис
знамені громади Тухлі?
«З одного здорового пня вироблений весь той суцільний
ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кожнім
поєдничім колісці, готовий прийняти всякі зв’язки. Сей ланцюг – то наш рід,
такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів. Кожда колісця в тім ланцюзі –
то одна громада, нерозривно, у самої природи зв’язана з усіма іншими, а проте
свобідна сама собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і
вдовольняє своє потреби. Тільки така суцільність і свобода кожної поодинокої
громади робить усю цілісність суцільного і свобідного. Нехай тілько одно
колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одно
цілий його зв’язок розірветься»
·
Що мав на увазі Захар
Беркут, говорячи Тугар Вовку про таке: «...до чистого діла треба й чисті руки»?
·
Літературний диктант ВІДПОВІДАЄМО ТАК / НІ НАДСИЛАЄМО ВЧИТЕЛЮ
1) У монгольському таборі були крик і паніка, хоч вода доходила нападникам
ледве до кісточок. ( )
2) Бурунда лагідно умовляв своїх воїнів не лякатися, зачекати ще трохи,
поки знайдеться вихід. ( )
3) Захар Беркут стояв біля найбільшої метальної машини й керував боєм.
( )
4) Тугар Вовк, побачивши в долині воду, подумав, що це звичайна в горах
повінь. ( )
5) Бурунда видав наказ збирати купи каміння, щоб рятуватися на них від
води. ( )
6) Монголи почали стріляти отруєними стрілами, щоб відігнати тухольців від
нової метавки. ( )
7) Бегадир покликав своїх туркоманів, і вони видерлися на крутий уступ, звідки
прогнали тухольців отруєними стрілами. ( )
8) Незважаючи на величезні хвилі повені, монголи дотримувалися військового
порядку, весь час відстрілювалися. ( )
9) Ті монголи, що стояли на високій купі каміння, допомагали тим, що у
воді, рятували їх. ( )
10) Тухольці раділи, бачачи, як тонуть тисячі ворогів-нападни-ків, як вони
нищать один одного. ( )
11) Тільки купа туркоманів залишилася боєздатною, і вона разом із Бурундою
весь час відстрілювалася. ( )
12) Цей розділ викликає почуття суму, жалю з приводу того, що люди бувають
такими нерозумними, жорстокими. ( )
ТЕМА: Т. Шевченко «Як умру, то поховайте…» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.
ПЛАН УРОКУ:
1.2.
3.
УРОК .... ДАТА: .....
ТЕМА: ....
ПЛАН УРОКУ:
1.2.
3.
Немає коментарів:
Дописати коментар